-
1 пам'ятне
= пам'ятко́веда́ти пам'ятно́го (пам'ятко́вого) — дать па́мятку, проучи́ть
-
2 пам'ять соціальна
ПАМ'ЯТЬ СОЦІАЛЬНА - позагенетична пам'ять людини (колективна пам'ять людства), скарбниця виробничого, пізнавального і комунікативного досвіду людини, що є основою творчої діяльності (включаючи теоретичну) і базою формування духовного світу людини. Завдяки П.с. здійснюється впорядкування та об'єктивація конкретно-історичного досвіду людства, на основі чого стає можливим історичне відтворення форми діяльності і спілкування, розвиток матеріальної і духовної культур. П.с. виступає як реалізація культурної спадкоємності на рівні духовно-практичного та духовного освоєння світу. До найважливіших функцій П.с. належать: фіксація, систематизація, збереження і передача суспільно значущої інформації. У смисловому аспекті П.с. постає інтерсуб'єктивною, у нерозривному зв'язку об'єктивного і суб'єктивного, загальнозначущого і особистісного, що зумовлює здійснення загальнозначущого через життєдіяльність індивіда, смисложиттєвий пошук окремого носія П.с. як складової універсуму людського буття. У такому аспекті П.с. виступає передумовою становлення і розвитку індивідуальної і суспільної самосвідомості людини. П.с. є тим реальним механізмом, завдяки якому опосередковується розвиток матеріальної і духовної культур. Поняття "П. с." дозволяє схарактеризувати ланки взаємодії спадкоємності предметно-практичної діяльності і спадкоємності культури, притаманні їм обом категоріальні смисли. Характерною рисою П.с. є її вибірковість, спрямованість на закріплення і відтворення суспільно найбільш значущих, інтелектуально, морально і художньо розвинених структур діяльності людини, її буття і свідомості.Є.Андрос -
3 памін
памін м.поминовение -
4 памізарнелы
памізарнелыобедневший, побледневший -
5 паміждзея
паміждзея ж.интерлюдия, интермедия -
6 пам'ять
ПАМ'ЯТЬ - у теорії пізнання одна із пізнавальних здатностей, яка полягає у мимовільному закріпленні, збереженні і відтворенні у свідомості суб'єкта здобутих у процесі пізнавальної діяльності відомостей про суб'єктивний і об'єктивний світи, результати їх творчої переробки, умов і способів відображення. Завдяки П. суб'єкт спроможний примножувати свій минулий досвід, нагромаджувати знання й оперувати в уяві та мисленні образами - замінниками реальних об'єктів, поняттями та уявленнями. Виділяється індивідуальна П., в основі якої лежать механізми вищої нервової діяльності, головного мозку, і колективна П. (соціальна), що виражається в проявах суспільно-історичного досвіду, суспільній свідомості, культурі і реалізується через спілкування. Індивідуальна і соціальна П. тісно пов'язані між собою З. добутки індивідуальної П. в процесі спілкування трансформуються у зміст соціальної П., а останній, засвоюючись індивідом, стає надбанням особистого досвіду. У своїй єдності вони забезпечують безперервність і спадкоємність процесу пізнання, передачу індивідуальних і колективних пізнавальних надбань од покоління до покоління, що робить індивідуальний досвід невмирущим, а соціальний - діеспроможним. П. як пізнавальна здатність розвивається та удосконалюється в індивідуальному та соціальному планах. Вона збагачується не тільки змістовно, а й розширює та поглиблює свої можливості. Насамперед це пов'язано з виникненням писемності, книгодрукування, застосуванням технічних носіїв П. та моделювання. Альтернативою П. є забування, забуття. Біологічну природу і психофізичні властивості П. вивчає фізіологія, психологія та психоаналіз.П. Йолон -
7 пам'ять
ж1) memoryзорова пам'ять — sight ( visual) memory
добра (гарна) пам'ять — good (tenacious, retentive) memory
2) (спогад, згадка) recollection, remembranceу (на) пам'ять — in commemoration (of), in memory (of)
подарунок на пам'ять — keepsake: недобра (добра) пам'ять (про когось, щось) evil (good, warm) memory (of)
3) mind, consciousnessбез пам'яті — unconscious, sense less
4) комп. storage, memoryоперативна пам'ять — main memory, Random Access Memory, RAM
ємність — пам'яті storage ( memory) capacity
5)по — пам'яті from memory
-
8 пам'яткове
см. пам'ятнеда́ти пам'ятко́вого — дать па́мятку, проучи́ть
-
9 пам'ятка
-
10 пам'ятати
to remember, to keep ( to bear) in mind; to mind -
11 пам'ятка
-
12 пам'ятний
1) ( незабутній) memorable, not to be forgotten, unforgettable2) ( меморіальний) commemorative; memorial -
13 пам'ять
-
14 памітусіцца
lat. pomitussete syпосуетиться, пометаться, помелькать* * *1) посуетиться, пометаться;2) помелькать* * *памітусіццапотревожиться -
15 паміж
-
16 памінацца
-
17 памінаць
lat. pominateпоминать, упоминать* * *памінаць, памянуцьвспоминать, впомнить; припоминать, припомнить -
18 памізарнець
lat. pomisernéteосунуться, похудеть, потерять вид* * *1) осунуться, похудеть ( о лице);2) потерять вид* * *памізарнецьобеднеть, побледнеть -
19 памінаньне
см. памінанне -
20 паміраньне
см. паміранне
См. также в других словарях:
памѧть — ПАМѦТ|Ь (891), И с. 1. Память, способность помнить: имѣ˫а ѹбо присно на пам˫ати слово г҃не. ЖФП XII, 43а; и сице ѹстрои на пам˫а(т) добрыихъ ѥмѹ дѣлъ. СкБГ XII, 24г; а быша сѧ не забыли. познаите. на памѧть держите. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПАМ — или пам. многозначная трёхбуквенная аббревиатура. ПАМ Перевод архимандрита Макария перевод Библии архимандрита Макария ПАМ пралидоксим (реактиватор) пам. памятник Па/м паскаль на метр. См. Паскаль (единица… … Википедия
ПАМ — полковая артиллерийская мастерская воен. ПАМ пралидоксим реактиватор ПАМ подвижная артиллерийская мастерская полевая артиллерийская мастерская воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. С … Словарь сокращений и аббревиатур
памѧтьныи — (12) пр. Сохраняемый в памяти: ѥдини же памѧтьни бышѧ. и прослѹшѧ на небеси и на земли. Изб 1076, 6; Петръ рекомыи бл҃гыхъ памѧтьнъ чьрньць. ЧудН XII, 74в; то же СбТр XIV/XV, 188; нои же слышавъ сию рѣчь ѿ г(с)а б҃а д҃хомъ взрадовасѧ зане… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтивъ — (3*) пр. Памятливый, хорошо помнящий: ѹчаше бо ˫а ѡ сп҃сньи и не велика сѹща приимати, но памѧтивѹ быти о см҃рти и ѡ бѹдѹщемь сѹдѣ (μνημονεύειν) ГА XIV1, 221б; бѧше же грѣшенъ чл҃вкъ и лютъ велми в своѥмь житьи… памѧтивъ злу и мздоiмець и ротникъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтьникъ — ПАМѦТЬНИК|Ъ (3*), А с. 1.Письменное свидетельство: ѥгда въ времѧ стр(с)ти и бывшемѹ трѹсѹ въ мнозѣхъ бо ѡбрѣтениихъ быша Ѥлиньстии памѧтници. (ὑπομνήμασιν) ГА XIV1, 140а. 2. Тот, кто помнит: помѧни г҃и блѹдьнаго содомлѧнина горъдаго бѹ˫аго… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтовати — ПАМѦТ|ОВАТИ (2*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Помнить: Петръ абьѥ въ Римъ избѣже, Лѹкии же по чл҃вч(с)тѣи кръви шествоваше, ˫ако не меч томь мнѧше хранити слѹжьбѹ. въ начатцѣ же въстѹплении ѥго толика и така скверна дв҃ца цр(к)вьны˫а || и вьздержании сѹщимъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтописьць — ПАМѦТОПИСЬЦ|Ь (2*), А с. Тот, кто ведет зап. достопамятных событий: икономомъ же и памѧто||писцемъ. и правителемъ. (χαρτουλαρίους) КР 1284, 292в–г; к симъ же проклинаю и кльну… ѹчители и памѧтописци того непо(д)бнаго и сквьрнаго манента. и фомѹ и … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтьствовати — ПАМѦТЬСТВ|ОВАТИ (1*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Зд. Перечислять: ѿ Вень˫амина и наченъ памѧтьствовати и на Левгию дошедъ (ἀριϑμήσας) ГА XIV1, 59б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пам'ятник — Пам ятник: альбом, спогади [IV] спогади [46 1,46 2] … Толковый украинский словарь
пам'ятання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови